Робоча книга класного керівника

Про організацію 2025/2026 навчального року в закладах загальної середньої освіти

Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2024/2025 навчальному році

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку 2024/2025 н.р.

Методичні рекомендації щодо проведення батьківських зборів

Виховна система класу: "Вісім кроків у майбутнє"

Корисні посилання щодо теми антибулінгу МОН

Превентивне виховання

Компетентнісний підхід: запитання та відповіді для вчителя

Про організацію та проведення заходів з питань безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу перед початком зимових канікул

Документація класного керівника

• Електронний класний журнал.
• План розвитку дитячого колективу на семестр, затверджений заступником директора з виховної роботи.
• Методичні рекомендації щодо організацї виховного процесу в закладах освіти 
• Аналіз контингенту учнів класу (соціальний паспорт).
• Особові справи учнів класу.
• Табелі харчування та відвідування занять учнями.
• Документація (довідки, акти, доповідні) щодо пропусків занять учнями школи.
• Акти обстеження житлово-побутових умов проживання та матеріального становища учнів (якщо такі складені).
• Протоколи бесід з учнями та батьками.
• Протоколи батьківських зборів.
• Матеріали із запобігання дитячого травматизму.
• Матеріали виховних годин, годин спілкування тощо.
• План та матеріали діяльності учнівського самоврядування.

Циклограма роботи класного керівника

Щоденно:

• з’ясовувати причини відсутності учнів на заняттях, фіксувати пропуски в електронному журналі;
• проводити індивідуальну роботу з учнями;
• контролювати зовнішній вигляд учнів;
• підтримувати зв'язок з батьками для вирішення поточних проблемних ситуацій;
• контролювати поведінку учнів, дотримання внутрішньо-шкільного розпорядку закладу.
• контролювати харчування.

Щотижня:

• організовувати чергування в класі;
• проводити класні години та бесіди з безпеки життєдіяльності;
• проводити бесіди з учнями, які запізнюються на уроки;
• перевіряти щоденники;
• проводити заходи у класі за планом роботи;
• працювати з активом класу, організовувати діяльність органів учнівського самоврядування;
• контролювати виконання доручень;
• оформляти звіт по харчуванню за місяць
• працювати з вчителями, що викладають у класі;
• проводити зустрічі з медичною сестрою школи з приводу довідками про хворобу учнів.

Щомісяця:

• тестувати (анкетувати) учнів з метою вивчення індивідуальних особливостей учнів та аналізу розвитку учнівського колективу;
• контролювати стан підручників;
• зустрічатися з батьківським активом;
  Один раз за семестр:
• оформляти класний журнал за підсумками семестру, складати звіт;
• заповнювати з табелями успішності/електронним журналом класного керівника;
• проводити батьківські збори згідно плану школи
• брати участь у роботі семінарів, МО класних керівників;
• аналізувати виконання плану роботи, коректувати план виховної роботи;
• складати план роботи на канікули та забезпечувати участь учнів у заходах.

Щорічно:

• аналізувати план виховної роботи за попередній навчальний рік та складати план на наступний навчальний рік;
• проводити відкритий виховний захід;
• оформляти особові справи учнів;
• оформляти статистичні відомості про клас (на вересень місяць);
• працювати з підручниками (здавати, перевіряти, видавати);
• писати характеристики (за необхідністю).

Золоті правила класного керівника

1. Бути особистістю, до якої діти тягнутимуться.

2. Вчитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе. А це можливо, коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину, й у стосунках з нею чесний і відвертий.

3. У вчителя не має бути улюбленців, тоді дитина прислухатиметься до порад такого вчителя, виконуватиме його прохання, ділитиметься з ним найпотаємнішим.

4. Учитель має бути веселим, жартами підтримувати і заохочувати позитивне. Це наближає його до дітей і зберігає його серце та нерви у порядку.

5. Вчитель повинен правильно використовувати свій час, щоб поповнювати запас енергії завдяки природі, мистецтву.

6. Вчителю слід завжди бути доброзичливим. Немає в дитині нічого такого, що вимагало б жорстокості. Зло перемагають добром, любов’ю. Вчитель повинен бажати дитині лише добра, виховувати в неї добро своїми власними вчинками, і вона відповість тим самим.

7. Учителю варто читати більше наукової літератури. З такою людиною дітям завжди цікаво.

8. Завдання вчителя, як особистості: „знайди себе в собі”, підкори себе собі, оволодіти собою і допомогти дітям зробити те саме.

9. Учитель повинен володіти мистецтвом індивідуальних бесід з дитиною, вміти вислухати її, підтримати в ній вогник самоповаги.

10. Класний керівник має створити доброзичливий учнівський колектив, в якому кожна дитина пам’ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба рахуватися.

11. Педагог має бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень, не залежати від настрою.

12. Вчителю слід дорожити довір’ям дитини, любити її, захищати, поважати її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки. Педагог повинен берегти найвище благо: людську гордість, недоторканість особистості, гідність дитини.

13. Вчителю необхідно виховувати у дітей самодисципліну, боротися з лінощами. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина сама себе обслуговувала. Діти повинні розуміти, що навчання у школі – це їхня найважливіша робота.

Основні напрямки індивідуальної роботи з учнями:

• розвиток пізнавальних інтересів;
• формування комунікативних якостей;
• виховання самодисципліни;
• розвиток творчих здібностей;
• корекція поведінки, робота з важковиховуваними учнями, учнями з адиктивною поведінкою;
• вихід із кризових ситуацій, допомога учням з вадами здоров'я;
• робота з обдарованими дітьми;
• вивчення індивідуальних особливостей, специфіки умов і процесу їх розвитку
• встановлення міжособистісних відносин з кожною дитиною;
• взаємодія з батьками, адміністрацією, психологічною службою закладу з метою проектування індивідуальної траєкторії розвитку учня, педагогічної підтримки суспільно-корисних ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному фізичному становленні учнів;
• діагностика результатів навчання, виховання, розвитку кожної особистості учня, облік їх особистих досягнень.

 Основні напрями діяльності та справи класного колективу

• ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей
• ціннісне ставлення до мистецтва
• ціннісне ставлення до праці
• ціннісне ставлення до природи
• ціннісне ставлення до себе
• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СІМ’Ї, РОДИНИ, ЛЮДЕЙ

виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, терпимості до іншого, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості. Показник моральної вихованості особистості - це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

Виховні досягнення

• критичне ставлення до поведінки людей;
• єдність слова і діла;
• активна моральна життєва позиція;
• усвідомлення ідеалів сім’ї,
• формування духовно-моральної культури особистості.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА

формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері. Естетичне виховання спрямоване на розвиток у зростаючої особистості широкого спектра почуттів - здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання об'єктів довкілля як естетичної цінності, ерудиція у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйняття художніх творів, творча діяльність в мистецькій сфері), власний погляд на світ, здатність радіти за інших як ознака духовної зрілості.

Виховні досягнення

• здатність цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти мистецтво;
• здатність висловлювати власне ставлення до мистецтва, творча діяльність у мистецькій сфері;
• потреба у спілкуванні з мистецтвом;
• система мистецьких знань, понять, термінів, тлумачень.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ

Є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв'язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності як базової якості особистості. Трудове виховання є системою виховних впливів, мета яких полягає у морально-психологічній підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності.

Виховні досягнення

• позитивно-емоційне ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації особистості;
• здатність до усвідомленого вибору майбутньої професії в ім’я національного державного інтересу;
• соціальна значимість праці в житті людини, естетика та культура праці в традиціях українського народу;
• вмотивованість, цілеспрямованість, організованість, кмітливість, працьовитість;
• проектування професійного становлення.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ

формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини, самоцінності природи; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечній; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві.

Виховні досягнення

• потреба у продовженні національних та етнокультурних традицій;
• ефективне і ощадливе використання всіх видів ресурсів;
•  основи екологічного законодавства;
•  навички правил техніки безпеки на природі;
• потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;
• навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ

Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я" - це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров’я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, здоровий спосіб життя, активний відпочинок.

Ціннісне ставлення до свого психічного "Я" передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу -думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню з неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.

Ціннісне ставлення, до свого соціального "Я" виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.

Виховні досягнення

•  вміння цінувати себе як унікальну і неповторну особистість;
• знання наслідків негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;
• вміння визначати свій соціальний статус у соціальній групі,
• вміння уникати конфліктних ситуацій,
• вміння адаптуватися в різних життєвих ситуаціях та конструктивно впливати на них,
• вміння коректувати та регулювати власну поведінку;
• знання власної культури самопізнання.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ

виявляється у патріотизмі, національній самосвідомості, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин.

Патріотизм виявляється в любові до свого народу, повазі до українських звичаїв і обрядів, відчутті своєї належності до України, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою. Національна самосвідомість - це особиста ідентифікація із своєю нацією, віра в духовні сили та майбутнє; воля до праці на користь народу; усвідомлення моральних та культурних цінностей, знання історії, звичаїв, обрядів, символіки: система вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією. Розвинена правосвідомість виявляється в усвідомленні особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, свідомому ставленні до законів та державної влади. Політична культура - це політична компетентність (наявність знань про типи держав, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему), а також лояльне й водночас вимогливе ставлення громадян до держави, її установ, органів влади, здатність брати активну участь в ухваленні політичних рішень.

Виховні досягнення

• відповідальності як важливої риси особистості за долю Батьківщини;
• розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов’язків;
• громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;

Попередження правопорушень серед учнів

Мета:

- усунення причин і умов, які сприяють девіантній поведінці;
- забезпечення прав та соціальних гарантій неповнолітніх;
- надання допомоги дітям сім’ї, які опинились в складних життєвих обставинах;
- виявлення підлітків, схильних до скоєння правопорушень;

 Індивідуальна робота

Основні напрями індивідуальної роботи з учнями:

•  Розвиток пізнавальних інтересів;
• Формування комунікативних засобів;
• Виховання самодисципліни;
• Розвиток творчих здібностей;
• Корекція поведінки;
• Вихід із кризових ситуацій;
• Робота з обдарованими дітьми;

 Робота з батьками

Основні напрямки індивідуальної та групової роботи з батьками

• Індивідуальні бесіди;
• Анкетування учнів та батьків;
• Вивчення матеріального та соціального статусу сім’ї
• Відвідування сімей удома;
• Класні батьківські збори;
• Засідання батьківського комітету;
• Педагогічний всеобуч;

Форми і методи виховної діяльності, за якими здійснювалася організація виховної роботи:

Враховуючи вікові особливості учнів основної школи, у роботі з ними використовували такі форми роботи: година спілкування, класні збори, анкетування, зустрічі, конкурс, родинне свято, рольова гра, вікторина, догляд за рослинами, презентації, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС) (випуск газети, усний журнал та ін.), бесіди з використанням ІКТ, проект, виставка-конкурс, похід, ігрова програма, акція (милосердя благодійна),виставка творчих робіт, трудовий десант, конкурсна програма, інтелектуальна гра.